На Запоріжжі пожежа забрала життя п'ятьох людей

 місті Кам'янка-Дніпровська Запорізької області під час пожежі в приватному будинку загинули двоє дорослих і троє дітей, серед них немовля. Як повідомили в Міністерстві з питань надзвичайних ситуацій, пожежа сталася сьогодні о 00:07 в приватному житловому будинку.

В результаті загинули 5 людей, з них 3 дітей, 2001, 2002 і 2009 років народження. О 02:19 відділенням Державної пожежної охорони МНС пожежа була ліквідована.

На даний момент її причина встановлюється. На місці працювала опергрупа головного управління МНС у Запорізькій області.

26 квітня в результаті пожежі в селі Шевченки Глобінського району Полтавської області в приватному житловому будинку загинули чотири людини, зокрема дитина 2008 року народження.

На Тернопільщині в церкві зруйнувалися дві стіни і частина даху

Уночі проти 26 квітня в селі Кінахівці Збаразького району Тернопільської області сталося часткове руйнування церкви Святих апостолів Петра і Павла Українській православній церкві Московського патріархату. У прес-службі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій повідомили, що зруйновано дві опорні стіни і частина даху храму. Жертв і постраждалих немає.

Причина руйнування встановлюється. На місці працювала опергрупа головного облуправління МНС.

Як повідомляє прес-служба МНС, церква була здана в експлуатацію 1995 року.

До речі, будівля Київської лаври також потерпає від зовнішніх чинників, таких як волога, рух транспорту. Так, у ніч з 8 на 9 квітня зруйнувалася частина підпірної стіни на Ближньопечерній вулиці Києво-Печерської лаври. Це 12-метрова ділянка цегляної підпірної стіни (заввишки 2,5 м і завширшки майже метр), що розділяє печери на нижні і верхні. Справжню причину цього руйнування ніхто назвати не може.

Піскун хоче повернутися до Генпрокуратури, а Медведько - піти у відставку

У Секретаріаті президента не збираються залишати без відповіді рішення Окружного адміністративного суду Києва про визнання незаконним указу президента про звільненняСвятослава Піскуна з посади генерального прокурора від 24 травня 2007 року.

Керівник служби з представництва у судах інтересів президента Руслан Кирилюк заявив, що "це чергове політичне рішення окружного адмінсуду. Звісно, ми будемо його оскаржувати", - пише"КоммерсантЪ-Украина".

Між тим, сам Піскун погоджується, що рішення суду лише визнає указ президента про його звільнення незаконним, але не означає його негайного повернення на посаду генпрокурора, яку зараз обіймаєОлександр Медведько. Однак Піскун не виключає, що повернеться в Генпрокуратуру, коли повноваження Медведька скінчаться.

"Якщо хто-небудь захоче звільнити з посади Медведька, він повинен розуміти, що, звільнивши з посади його, він відкриє дорогу в прокуратуру мені", - підкреслив Піскун.

На запитання газети, чи збирається він повернутися до керівництва ГПУ в 2010 році, після закінчення п'ятирічного терміну повноважень Медведька, Піскун зазначив: "Можливо, навіть і раніше – раптом придумають для мене ще якусь роботу".

Водночас, питання поновлення на посаді генпрокурора для Піскуна, за його словами, зараз неактуальне. "Можливо, щось зміниться після виборів", - припустив він.

Піскун також зазначив, що "подавав позов з одною метою – скасувати незаконний указ" про своє звільнення, а другу частину про поновлення на роботі написала його адвокат: "Але я її про це не просив, я навіть не знав, що вона заявила таке клопотання".

На думку голови парламентського комітету з питань правової політикиСергія Міщенка (БЮТ), рішення суду про незаконність звільнення Піскуна може бути використане при зміні політичної ситуації.

"Таке рішення завжди може полежати в шухляді, звідки його можна витягти у певний момент, при зміні політичної ситуації. Наприклад, коли посада генерального прокурора стане розмінною монетою і буде використовуватися як квота. У цей момент, щоб змінити ситуацію, можна буде підняти це рішення і використовувати його як козирний туз", - заявив він виданню.

Між тим, за інформацією газети, за останні місяці в профільних парламентських комітетах декілька разів з'являлася інформація про те, що чинний генпрокурор Медведько написав рапорт про відставку.

"Двічі в нас з'являлася інформація, що Медведько хоче піти. У свою чергу, Піскун дуже хоче повернутися в Генпрокуратуру і докладає для цього масу зусиль. Не виключено, що тепер можна буде вийти на якийсь договірний варіант", - сказав один із депутатів.

Повідомлялося, що окружний адміністративний суд Києва в п'ятницю 24 квітня скасував указ президента України Віктора Ющенка, яким визнавався таким, що втратив силу президентський указ про відновлення Святослава Піскуна на посаді генерального прокурора.

Звільнення Піскуна не призведе до зміни керівництва прокуратури

Рішення Окружного адміністративного суду Києва про визнання незаконним звільнення Святослава Піскуна з посади генерального прокурора в травні 2007 року не приведе до зміни керівництва прокуратури. Про це заявила прес-секретар президента Іріна Ванникова в коментарі щодо вирішення Окружного адмінсуда Києва від 24 квітня цього року в справі екс-генпрокурора Піскуна, повідомляє прес-служба президента.

"Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов громадянина Святослава Піскуна лише в частині скасування наказу президента від 24 травня 2007 року, яким був скасований інший указ, - про відновлення Піскуна на посаді генпрокурора", - нагадала Ванникова.

Разом з тим суд відмовив Піскунові в задоволенні вимоги про відновлення його на посаді генпрокурора, підкреслила вона.

"Таким чином рішення Окружного адміністративного суду жодним чином не впливає на статус нинішнього генерального прокурора Олександра Медведька і до зміни керівництва прокуратури не призведе", - запевнила Ванникова.

Як відомо, президент України 24 травня 2007 року звільнив Піскуна з посади генпрокурора на підставі суміщення Піскуном цієї посади з депутатством. Піскун стверджував, що заяву про складання депутатських повноважень подав у встановлений термін, але вона не була розглянута, оскільки повноваження Верховної Ради V скликання були достроково припинені. 24 квітня 2009 року суд визнав згаданий указ Ющенка незаконним.

Тігіпко має намір балотуватися на посаду Президента України

олова правління "Сведбанку", співголова Ради інвесторів при Кабінеті Міністрів України Сергій Тігіпко закінчує роботу в банку, після чого офіційно оголосить про рішення балотуватися на пост Президента України. Як повідомили у прес-службі телеканалу TBі, про це сам Тігіпко заявив в ефірі програми "Євген Кисельов. Нагорі" 26 квітня. "Це моє рішення, яке я реалізую", - сказав Тігіпко про намір висунути свою кандидатуру в Президенти. "Я закінчую свою роботу в банку й одразу після цього оголошуватиму про це (рішення йти в Президенти) офіційно", - уточнив він.

За словами банкіра, на сьогодні в нього є велике бажання впливати на ситуацію, для чого він має намір повернутися в політику.

Експерти вважають, що на президентських виборах Сергій Тігіпко може відібрати голоси в лідера Партії регіонів Віктора Януковича та лідера "Фронту змін" Арсенія Яценюка.

Зокрема, таку думку висловили політологи в експертному опитуванні Київського Інституту проблем управління імені Горшеніна щодо того, як може змінити президентську кампанію участь в ній "нових облич" - Тігіпка та Яценюка, передає УНІАН.

Директор Київського Інституту проблем управління ім. ГоршенінаКостянтин Бондаренко наголосив, що й Тігіпко, й Яценюк є представниками нової політичної культури. Політолог вважає, що повернення Тігіпка у велику політику і висування його кандидатом на пост Президента України може внести серйозні корективи в розстановки політичних сил. "Суспільству сьогодні цікава боротьба нових сил. Тігіпко, скоріше, може розраховувати на електоральні симпатії сходу та півдня України, а Яценюк - заходу. Хоча Тігіпко може й серед прихильників помаранчевого табору взяти голоси тих, хто орієнтований на реформістську концепцію, позбавивши таким чином Яценюка монополії на цю риторику, і серйозно підірвати електоральну основу Януковича. Внаслідок цього зміняться електоральні позиції і в Юлії Тимошенко, і у Віктора Ющенка", - зауважив Бондаренко.

В свою чергу депутат від Партії регіонів Нестор Шуфрич вважає безперспективним повернення в політику радника прем'єра Юлії Тимошенко Сергія Тігіпка. Про це він сказав в ефірі телекомпанії ТВі 26 квітня, інформує "Українська правда".

"Він пішов від Януковича, він пішов у найважчу хвилину, і з'явився там, де з'явилася маржа, тобто з'явився у владі при Тимошенко. Яка мотивація його була приходу у владу - це його питання, це його право, зрештою, але я думаю, що Сергій тим самим перекреслив собі які-небудь політичні перспективи", - сказав Шуфрич.

При цьому він вважає, що можливе висування Тігіпком своєї кандидатури на виборах президента буде спрямоване в першу чергу на зниження рейтингів лідера Партії регіонів Віктора Януковича.

"Якщо він буде балотуватися в президенти, його інакше як штрейкбрехера, такого троянського коня для Януковича сприймати не можна, а тут люди розберуться дуже швидко", - сказав депутат.

У зв'язку з цим Шуфрич порекомендував Тігіпку не висувати свою кандидатуру.

Як стало відомо, наприкінці минулого тижня Сергій Тігіпко не з'явився на закрите засідання політради Трудової партії України, пише видання"КоммерсантЪ-Украина".

За інформацією видання, в п'ятницю увечері в Київській академії праці і соціальних відносин відбулася неформальна зустріч членів політради Трудової партії. Головним питанням було обговорення кандидатури Тігіпко як нового голови партії.

Наступного дня, 25 квітня, політрада повинна була ухвалити рішення рекомендувати майбутньому з'їзду ТПУ підтримати обрання Тігіпко головою партії, а нинішнього лідера ТПУ Дмитра Сироту - його першим заступником.

Повідомляється, що ініціаторами проведення п'ятничної зустрічі стали голови семи найчисленніших парторганізацій Південно-Східної України, що виступають проти технічної участі Тігіпка в президентських виборах.

Як розповів газеті один з членів політради, Тігіпко запізнився на неформальну зустріч на дві години, а його виступ тривав усього 20 хвилин. За цей короткий час він спробував переконати присутніх у серйозності своїх намірів.

"Тігіпко переконував нас, що не буде технічним кандидатом, що ми не так його зрозуміли. Заявив, що ні в кого грошей брати не буде, а має намір взяти серйозну участь у президентських і парламентських виборах", - розповів співрозмовник видання.

"З одного боку, всі думають, що ось прийшов рятівник, а з іншого - все ж таки побоюються, що партія пропаде", - додав член політради.

Організатори суботнього засідання політради ТПУ вирішили провести захід без журналістів. Після закінчення зустрічі стало відомо, що головне питання - про рішення рекомендувати з'їзду підтримати обрання Тігіпка головою ТПУ - не обговорювалося, оскільки сам Тігіпко на засідання не з'явився.

Про те, що Тігіпко має серйозні види на ТПУ, свідчить і той факт, що в партію вступили його соратники - Олександр Баранов, Володимир Скородумов і Олександр Яковенко, які раніше входили в секретаріат партії "Трудова Україна" (з 2000 по 2003 рік, коли її головою був Тігіпко). Крім того, було ухвалено рішення 23 травня на з'їзді партії вибрати їх заступниками голови ТПУ.

"Ці три люди на з'їзді будуть обрані заступниками, але, по суті, вони вже ведуть політраду. Дмитро Сирота просто сидить і дивиться - виступає в основному Баранов", - розповіло джерело в ТПУ.

Політрада також доручила головам обласних організацій партії негайно розпочати посилення ТПУ та її розвиток у регіонах.

Як відомо, сам Тігіпко не приховує своїх президентських амбіцій. "Не подобається мені те, що відбувається в країні. Не хочу спостерігати, хочу на це впливати", - заявив він минулого тижня. Цікаво, що визначитися з "конкретною пропозицією" (участю в президентській кампанії) Тігіпко мав намір саме на політраді партії.

На західному кордоні до малого прикордонного руху готові всі 12 пунктів пропуску

Прикордонники повністю готові до впровадження малого прикордонного руху на ділянці українсько-польського кордону. Такі запевнення звучали під час відвідин кордону делегаціями консульств країн Євросоюзу, передає "Німецька хвиля".

Керівник Західного регіонального управління Державної прикордонної служби, генерал-лейтенант Артур Горбенко зазначив, що український кордон забезпечений всіма технічними та інформаційними засобами, необхідними для ретельного й оперативного контролю ситуації на кордоні.

Всі 12 пунктів пропуску, враховуючи залізничні, готові до обслуговування учасників малого прикордонного руху, але вирішення цього питання належить до компетенції урядів двох країн, додав він.

Зі свого боку комендант застави Корчева відділу прикордонної охорони Польщі Домінік Трач теж підтвердив технічну готовність польської ділянки кордону до впровадження малого прикордонного руху.

Технічне забезпечення кордону на прикладі міжнародного пункту пропуску Краковець-Корчева в ці вихідні продемонстрували представникам консульств 17 європейських країн.

Дипломати також цікавилися процесом екстрадиції затриманих нелегалів, поведінкою у разі виявлення підроблених документів, а також обговорювали можливість тіснішого обміну інформацією між консульствами і прикордонниками.

У Міністерстві закордонних справ України сподіваються, що угода про місцевий прикордонний рух між Україною та Польщею набуде чинності у травні, про це повідомив на брифінгу речник МЗС України Василь Кирилич.

"Маємо сподівання, що ще в травні ця угода набуде чинності", - сказав Кирилич. Речник нагадав, що 25 лютого Кабінет міністрів України підтвердив угоду з урядом Польщі про правила місцевого прикордонного руху. 30 березня МЗС України надіслало ноту польській стороні, якою підтвердило, що Україна звершила внутрішньодержавні процедури з набуття чинності угоди про правила місцевого прикордонного руху.

Таким чином, зазначив Кирилич, українська сторона завершила всі необхідні внутрішні процедури, передбачені законодавством у зв’язку з необхідністю набуття зазначеною угодою чинності. Він наголосив, що за інформацією посольства України в Республіці Польща, парламент Польщі також підтвердив угоду про правила місцевого прикордонного руху.

За словами Кирилича, процедурою передбачено, що після підтвердження цієї угоди парламентом Польщі, її має підписати президент. Крім того, президент і прем’єр-міністр мали б підписати декларацію, яка засвідчить, що угода остаточно підтверджена. Після цього, повідомив Кирилич, Польща має повідомити Україну нотою про завершення внутрішньодержавної процедури, українська сторона у відповідь має підтвердити, що одержала таку ноту і назвати дату можливого набуття чинності цієї угоди. Він зазначив, що датою стає десятий день після надсилання ноти відповіді польської сторони.

Зазначимо, що Україна підписала угоду про малий прикордонний рух з Польщею 28 березня цього року. Підписання таких угод передбачене угодою про спрощення візового режиму між Україною та Європейським Союзом. Угоди про малий прикордонний рух дають можливість громадянам, що проживають в прикордонній зоні, відвідувати без віз країни-сусіди України, але на відстань не більше 50 км від кордону.

Українсько-польська угода про малий прикордонний рух включала в прикордонну зону понад 1,5 тисячі населених пунктів в Україні. За оцінками МЗС Польщі, в цій зоні проживають близько 1,5 мільйона українців, які отримали право відвідувати Польщу без віз.

"No tratamos peor a España que a Francia"

Andris Piebalgs (Letonia, 1957) ostenta la cartera de Energía de la Comisión Europea desde finales de 2004. En su agenda, la seguridad del suministro y la lucha contra el cambio climático ocupan un lugar prioritario.

"A priori nunca debemos decir no a una inversión de una empresa rusa"

"Las energías renovables ayudan a la seguridad del suministro"

"Los reguladores nacionales no son lo bastante independientes"

Pregunta. La crisis ha frenado las inversiones del sector. ¿Qué consecuencias tendrá eso?

Respuesta. El riesgo se plantea a medio plazo. El precio del barril se mueve entre los 40 y los 50 dólares y algunas empresas del sector aducen que el precio justo que cubre los costes de sus inversiones es de 75 dólares por barril. Además, necesitan capital para poder invertir y los bancos son reticentes a prestárselo, de modo que podríamos tener picos en los precios del petróleo a medio plazo y eso sería malo para la economía. Lo que debemos hacer es apostar por la eficiencia energética y la energía verde.

P. La crisis debería ser un acicate, pero ¿no puede convertirse en pretexto para no hacerlo?

R. No es esa mi impresión. Las empresas ven ya que la energía verde es un negocio de crecimiento. El riesgo de ver en la crisis un pretexto para no actuar está en los gobiernos. Pero ahora los veo comprometidos con la eficiencia energética y las renovables.

P. La presidencia de Barak Obama ¿puede despejar un acuerdo en la cumbre de Copenhague sobre el cambio climático?

R. La cumbre de Copenhague y la lucha contra el cambio climático sólo pueden tener éxito si los americanos se implican a fondo. Lo que han dicho hasta ahora es esperanzador, pero sería importante también que fijaran algunos compromisos vinculantes. Sin ellos, será difícil hablar de éxito. Un frente unido entre la UE y EE UU significaría un acuerdo en Copenhague. Si no, tendremos un problema.

P. ¿El objetivo de que las renovables alcancen un 20% del mix energético es realista?

R. Estoy del todo convencido de ello. Pero es extremadamente importante que los gobiernos no se queden cortos y preparen y pongan en marcha estrategias de apoyo claras, ambiciosas, transparentes y positivas. Creo que hemos dejado esa zona gris de los últimos cinco años en que muchos se preguntaban si las renovables eran demasiado caras. Se dice que son caras, pero debe tenerse en cuenta el impacto sobre el medio ambiente de las fuentes tradicionales de energía. Es un coste que no aparece de forma directa e inmediata, que soportan los países que tienen gas o petróleo. Tampoco se mide con dinero, pero las renovables ayudan a la seguridad del suministro.

P. ¿Quién tuvo la culpa del corte de suministro de gas que dejó a media Europa sin gas?

R. No sé quién es responsable. Y nunca lo sabremos. Rusia dice que Ucrania y Ucrania dice que Rusia. Ambas no pueden tener razón pero no sé quién la tiene.

P. ¿Y puede volver a ocurrir?

R. Podría volver a ocurrir una interrupción, pero es menos probable. El problema residía en la negociación bilateral del precio del gas suministrado por Rusia. El acuerdo entre ambas incluye una fórmula que hace más predecible el precio. El reto real ahora es la economía. Ucrania y Rusia afrontan una crisis muy seria. Rusia necesita que le paguen y Ucrania no lo tiene fácil para pagar.

P. Esa crisis reforzó la necesidad de la UE de buscar suministros alternativos. ¿No está bastante parado el proyecto Nabucco, que traerá a Europa gas del área del Caspio evitando Rusia?

R. En los últimos días ha habido señales positivas desde dos países clave como Azerbaiyán y Turkmenistán. También tenemos señales muy positivas de Turquía (el gasoducto debe atravesar ese país, hasta Austria). Esperamos que el gas llegue en el año 2015... Sí, sé que 2013 era la idea original, pero llevará más tiempo.

P. ¿Rusia es un socio fiable?

R. Siempre he creído que sí. Es impopular decirlo, pero lo es. Rusia no quiso nunca cortar el gas a Europa. Y tiene intereses en sacar partido a sus recursos. Rusia es un importante proveedor de la UE no sólo en gas. También petróleo, carbón y uranio. La UE debe protegerse y no poner su destino en unas únicas manos. Ni con Rusia, Argelia u otros.

P. Esa guerra generó recelo en España ante un desembarco ruso en Repsol. Y Bruselas fue neutral.

R. A priori, nunca debemos decir no a una inversión de una empresa rusa. Lo importante es ver qué valor crea, pensar qué nos aportará. Hay muchos factores a considerar, como qué impacto tiene sobre la competencia, o sobre la estrategia de la empresa, o la seguridad del suministro. Nunca se debe prejuzgar que las empresas que vengan de determinados países no deban ser bienvenidas. Es un error político y económico.

P. ¿Por qué Francia puede promover campeones nacionales energéticos y España topa contra Bruselas? Fue el caso de Endesa.

R. Es una pregunta muy dura. El punto de partida en cada país europeo es ver quién es el accionista de una empresa energética. Si el Estado tiene una participación mayoritaria, tiene todo el derecho a tomar sus decisiones. Si el mayoritario es un inversor privado, también. Lo que pide Bruselas es que la ley que existe sea implementada. No es justo decir que Bruselas trate peor a España que a Francia o a Alemania. Es una percepción errónea. La Comisión Europea trata a todas las empresas del sector por igual, no favorece a unas sobre otras. Pero sabemos cómo operan unas empresas controladas por el Estado y otras que no lo están. Para el consumidor, lo importante es que las inversiones se hagan y que el precio de la energía sea el mejor. Si España quiere crear un campeón energético nacional, podría comprar las acciones de empresas privadas ya existentes. ¿Pero tendría sentido gastar en ello el dinero de los contribuyentes? Pues no.

P. ¿Y Alemania? Se criticó la oferta de E.ON sobre Endesa por la falta de reciprocidad en la legislación entre España y Alemania...

R. No hay restricciones. Las empresas españolas no han mostrado interés por el mercado alemán. Pero si Iberdrola o Gas Natural van a Alemania, son bienvenidas a hacerlo, protegeríamos sus intereses según la ley de la UE. También fue el caso de E.ON en España. Actuamos con justicia. Endesa, Enel, E.ON son empresas europeas. No debería haber controversia sobre su origen.

P. ¿Considera a la Comisión Nacional de la Energía (CNE) un regulador independiente?

R. Hoy, la CNE está actuando sobre la base de la legislación europea existente y no tengo que hacer más comentarios. Pero Bruselas cree que los reguladores energéticos nacionales no son lo bastante independientes. Por eso ha fijado en la nueva normativa una independencia verdadera, con más poder y en recursos. El regulador español tendrá más poder, más recursos y responsabilidad.

P. La interconexión eléctrica entre Francia y Francia ha generado una dura resistencia en Cataluña por su impacto medioambiental. ¿No había alternativa?

R. Todos creen y saben que la interconexión incrementa la seguridad del suministro y crea valor para el consumidor. Sabemos que existe un rechazo local muy fuerte. Así que el único modo de llevar a cabo este proyecto es soterrando una parte. Costará más pero se trata de lograr la aceptación de la opinión pública. El coste debería socializarse, repartirse, pero lo que podamos pagar de más en la factura, comparado con las ventajas de una mayor interconexión, es nada. Ha sido la mejor opción

Salto de calidad en Ucrania

En diciembre de 2004, el mundo descubrió una nueva Ucrania. Unidos por el mismo impulso, los ucranianos manifestaron de manera pacífica, pero decidida, su voluntad para defender el derecho a elegir el poder en el país.

Sin embargo, los cambios políticos globales, además de brillantes victorias, siempre tienen un trasfondo complicado y matices que quedan detrás del telón de la historia, aunque tienen influencia directa sobre ella.

¿Qué pasó, pues, en Ucrania en diciembre de 2004, en el patio trasero de la revolución naranja? El poder saliente accedió a las demandas del pueblo de retirarse bajo la condición de que hubiera cambios en la Constitución. Como consecuencia, los cambios en la Carta Magna se hicieron de manera precipitada, sin valoración de los expertos ni la debida deliberación en el Parlamento. En realidad, los promotores de los cambios en la Constitución pusieron una bomba de relojería. Los poderes del presidente fueron recortados, el Parlamento quedó exento de todo control y la reforma de la Administración local fue pospuesta indefinidamente.

Como se ha puesto de manifiesto a posteriori, este partido de ajedrez político tuvo como objetivo crear el caos en el sistema político y arrebatar al país la oportunidad para verdaderos cambios.

A pesar de múltiples intentos para asegurar la unidad del poder, no me quedaba otra opción que iniciar una reforma de la Constitución.

A finales de marzo de 2009 sometí el proyecto de enmienda a la Constitución a la consideración del Parlamento y propuse que lo debatieran no sólo los miembros del Parlamento, sino también toda la nación ucraniana.

Se trata de reformas gestadas en muchos ámbitos de la vida política y social del país e impulsadas por la necesidad de la reforma judicial y policial.

Lo más importante en la Constitución renovada es la garantía de los derechos y libertades del hombre y del ciudadano. Especialmente se confirma el principio de igualdad de los ciudadanos ante la ley y ante la justicia. También se reforzará la protección constitucional de los derechos de los niños y se añadirá un nuevo artículo sobre los derechos de las personas con discapacidad.

Teniendo en cuenta la experiencia internacional, he propuesto instituir el Parlamento bicameral que aglutine la representación de las fuerzas políticas y la de las comunidades territoriales.

Por un lado, se propone disminuir el número total de los parlamentarios de 450 a 380 personas (300 personas en la Cámara Baja y 80 en la Cámara Alta). En segundo lugar, propongo anular su inmunidad ilimitada. La inmunidad de los diputados ante la ley que existe hoy genera la transigencia y, como consecuencia, la impunidad.

La existencia de dos cámaras en el Parlamento permitirá delimitar las influencias políticas y los nombramientos en las instituciones del Estado. Estos cambios consolidarán la estabilidad política del país.

Según el nuevo sistema constitucional, el presidente de Ucrania mantiene su capacidad de garante de la soberanía, seguridad e integridad territorial del Estado, del cumplimiento de la Constitución, derechos y libertades de la persona y del ciudadano.

El Gobierno será independiente en la realización de las funciones del poder ejecutivo del Estado y será elegido por el Parlamento. El Ejecutivo dirigirá la política exterior e interior del país.

Hace unos días, envié el nuevo proyecto de la Constitución a la Comisión Europea para la Democracia por el Derecho («Comisión de Venecia»). Quiero que este proyecto se base en las tradiciones europeas y corresponda a las normas jurídicas internacionales.

Las fuerzas políticas parlamentarias que compiten duramente entre sí han respondido a mis iniciativas convocando las elecciones presidenciales anticipadas para el octubre de 2009.

Pero con esta decisión, mis oponentes no han logrado el efecto esperado. No me aferro al poder. El poder nunca ha sido el objetivo en sí mismo para mí, sólo el instrumento para servir a mis compatriotas y a Ucrania.

Ucrania necesita nueva calidad política. Precisamente por eso he dado un paso adelante y he propuesto celebrar simultáneamente las elecciones anticipadas generales y presidenciales.

Pero para que el resultado de las elecciones proporcione realmente nueva calidad política, se han de cumplir las condiciones que son necesarias para la democracia ucraniana: el cambio del sistema electoral (introducción de listas electorales abiertas para que la gente elija a candidatos concretos, que tendrán la responsabilidad política y personal ante ellos) y la anulación de la inmunidad parlamentaria ilimitada de los diputados (para que en el Parlamento, de verdad, se adopten leyes, en vez de esconderse de ellas).

Mi aspiración es asegurar de manera irreversible el desarrollo democrático de Ucrania y despejar el camino para un futuro mejor del país.

Presidente de

Ucrania

La UE niega que quiera extender su 'esfera de influencia' hacia el Este

La Unión Europea (UE) rechazó hoy que pretenda extender su 'esfera de influencia' hacia los antiguos territorios soviéticos más al Este, con la creación de un nuevo programa de cooperación con Ucrania, Bielorrusia, Moldavia, Georgia, Azerbaiyán y Armenia.

El ministro de Asuntos Exteriores checo y de turno del Consejo europeo, Karel Schwarzenberg, aseguró a su llegada al Consejo de Asuntos Generales y Relaciones Exteriores que dicha opinión, expresada por su homólogo ruso, Sergei Lavrov, es 'un disparate'.

'El mismo sabe que eso es un disparate, porque nosotros defendemos con fuerza el punto de vista de que no debe haber esferas de influencia, ni de los rusos ni nuestras', afirmó.

También el jefe de la diplomacia europea, Javier Solana, aseguró que dicha acusación 'sencillamente no es cierta'.

La UE lanzará en Praga el próximo 7 de mayo la llamada Asociación del Este, un programa que implicará ayudas económicas por valor de 600 millones de euros hasta 2013 y progresivas facilidades para otorgar visados a sus ciudadanos.

Solana recordó que hay un grupo de países con los que la UE mantiene relaciones especiales, por cuestiones como su proximidad geográfica o el interés de un intercambio comercial.

'Queremos establecer un mecanismo de relaciones más estable e institucional, y eso no tiene nada que ver con nuestra relación con Rusia', mantuvo.

Moscú suele acoger con recelo la adhesión o colaboración de sus antiguas repúblicas con organizaciones occidentales, sobre todo la OTAN, aunque tampoco observa con especial simpatía la expansión oriental de la Unión Europea.

UCRANIA CONMEMORA ANIVERSARIO DE CHERNOBYL

Ucrania conmemoró durante la noche el 23 aniversario del incidente nuclear de Chernobyl, que se produjo el 26 de abril de 1986 a las 1.23 locales.
    "Hoy recordamos con profunda tristeza a los héroes que se sacrificaron por nosotros y por nuestros hijos", se lee en un comunicado del presidente ucraniano, Viktor Yushchenko.
    Las autoridades y muchos ciudadanos depositaron coronas de flores frente al monumento en Kiev dedicado a las víctimas del incidente. Las conmemoraciones se celebraron en todo el país.
    En la noche entre el 25 y el 26 de abril de 1986 se verificó la explosión del reactor número 4 de la gran central nuclear soviética que liberó a la atmósfera enormes cantidades de sustancias fuertemente reactivas, cuyos efectos nocivos para los organismos vivientes siguen presentes todavía hoy.
    El de Chernobyl es el más grave desastre nuclear de la historia: provocó en los primeros días 31 víctimas, pero es incalculable el número de personas que tras la explosión se enfermaron más o menos gravemente y perdieron la vida.
    Las últimas estimaciones hablan de 25 mil voluntarios, gran parte de ellos rusos, ucranianos o bielorrusos, que trabajaron en la contención del incidente y murieron, y al menos 2,3 millones de personas que sufrieron los efectos del desastre. (ANSA). MRZ
26/04/2009 15:21 

Realizan en Bulgaria reunión sobre energía

Sofía, 24 abr (PL) Representantes de 28 países, incluido Rusia y Estados Unidos, realizan hoy una conferencia sobre seguridad energética en esta capital, tras la crisis de corte de suministros de gas a Europa a principios de este año. Al menos 10 jefes de Estado o de Gobierno participan en el encuentro, en cuya inauguración el ministro búlgaro del Exterior, Ivailo Kalfin, expresó su esperanza de llegar a un acuerdo para eliminar a mediadores entre los países productores, de tránsito del gas y los consumidores.

Kalfin se refería así a la crisis de enero pasado derivada de los impagos de Ucrania por el gas entregado por Rusia y que obligó a ésta última a suspender los suministros, tras lo cual Kiev obstruyó el paso por sus gasoductos del combustible ruso hacia Europa.

El encuentro buscará conciliar una declaración conjunta sobre el respeto a las políticas y principios basados en la transparencia de las cantidades suministradas y los precios, afirmó el presidente búlgaro, Guergui Parvanov.

Bulgaria, que debió clausurar varias de sus centrales nucleares y, con ello, perder su estatus de exportador de electricidad regional, estuvo entre los estados más afectados por la suspensión de las entregas del gas ruso.

Este país figura a la vez en dos proyectos de grandes gasoductos para transportar combustible del mar Caspio y Asia Central al Viejo Continente.

El proyecto conjunto South Stream, de las compañías rusa Gazprom e italiana ENT, está valorado en unos 10 mil millones de euros y debe desembocar en este país y en otros de Europa como Austria.

Su rival, el Nabucco, respaldado por la Unión Europea (UE) y Estados Unidos, pretende tender una red también desde el mar Caspio y Asia Central, a través de Turquía, Bulgaria, Rumania, Hungría y Austria, pero sin tocar el territorio ruso.

La UE intenta reducir la dependencia energética de Rusia con el gasoducto Nabucco, pero especialistas locales consideran que éste último presenta dificultades en cuanto a la suficiencia de fuentes de administración se refiere, a diferencia del defendido por Moscú.

Argentina pierde ante Ucrania por 2 a 0 en la Fed Cup

Se disputó la primera jornada de la serie del play-off del Grupo Mundial por la Fed Cup por BNP Paribas que se juega hasta este domingo en el Club Náutico Mar del Plata entre la Argentina y Ucrania.

Ucrania se quedó con los dos singles, y la serie está 2 a 0 para los visitantes, que están a un paso de ascender al Grupo Mundial para el 2010, mientras que Argentina, de perder este domingo, el año próximo jugará el Grupo Mundial II.

Resultados de los partidos de este sabado:

Mariya Koryttseva (UKR) a Jorgelina Cravero (ARG) por 4-6, 7-5 y 6-2

Alona Bondarenko (UKR) a María Irigoyen (ARG) por 6-3 y 6-3



Programación del domingo, a las 10 horas

Jorgelina Cravero (ARG) v Alona Bondarenko (UKR)

María Irigoyen (ARG) v Mariya Koryttseva(UKR)

Paula Ormaechea/Aranza Salut (ARG) v Alona Bondarenko/Olga Savchuk (UKR)

Jabón solidario contra la radioactividad

Nueve kilos de grasa, otros tantos litros de agua, 1,5 kilos de sosa, cinco horas removiendo pacientemente y toda una noche solidificando. Es el laborioso proceso gracias al que el salmantino Alberto Merino logra fabricar un jabón muy especial. Una de sus peculiaridades reside en el origen de la grasa que utiliza para crear su jabón casero. Procede de una de las especialidades del bar que regenta junto a la catedral de Salamanca, las ‘patatas meneas’.

Durante los meses de invierno almacena las sobras de ese plato típico y, ya en su casa, se pone manos a la obra para elaborar una producción que supera los 200 kilos anuales. La otra particularidad de la labor que realiza este hostelero charro es el destino de los beneficios obtenidos con el jabón. Todo lo recaudado, a lo que se suma el dinero por venta de lotería y los donativos de particulares, va a parar a Bielorrusia. Allí, el dinero sirve para ‘descontaminar’ a más de 600 niños cada año, víctimas inocentes de la tragedia que el 26 de abril de 1986 –este domingo se cumplen 23 años- se llevó por delante en Chernobil y en un enorme área de influencia las vidas de miles de personas, y marcó para siempre el futuro de varias generaciones tras el accidente nuclear más desastroso de la historia moderna.

La vida de Alberto cambió ese día. Comenzó a recopilar información "porque estaba seguro de la gravedad del suceso" pero tardó más de una década en dar el paso de comprometerse. Tras leer en 2003 ‘Carta a la tierra’, el libro en el que el ex presidente Gorbachov hace un alegato en favor del respeto a la naturaleza, descubre a Vasily Nesterenko, uno de los cerebros del programa nuclear ruso que, tras dedicar 30 años de su vida a Chernobil, funda, junto al ajedrecista Anatoli Karpov y el premio Nobel Alexander Sakharov, el instituto BELRAD, una institución basada en un proyecto científico-humanitario en la que se fabrica Vitapec, el único fármaco capaz de eliminar el cesio y los metales pesados acumulados en los niños afectados por la catástrofe.

También, difunden consejos preventivos ante la radioactividad "ya que los vegetales y animales del bosque son los más asequibles cuando no hay dinero ni alimentos pero también los más contaminados", explica Alberto.

La implicación fue a más al conocer obras como ‘Voces de Chernobil’, la publicación de testimonios donde el propio Nesterenko, que había sido uno de los cerebros del programa nuclear soviético, narra su experiencia tras la explosión del reactor de la central. Alberto Merino supo entonces que, sin la intervención del científico, la catástrofe podría haber tomado unas dimensiones inimaginables ya que "se dio cuenta de que el núcleo fundido de la central estaba perforando el suelo y pronto contactaría con el agua subterránea".

En muy pocos días Nesterenko reclutó a un ejército de 750.000 ‘liquidadores’ que excavaron un túnel bajo la central para impedir ese contacto y la gigantesca explosión que hubiera provocado. "Muchos de aquellos voluntarios fallecieron y otros viven afectados por graves enfermedades fruto de la radiación", detalla Alberto que a lo largo de estos años ha dedicado muchas horas de su vida personal a recabar información acerca de BELRAD, "ya que no había nada en castellano" y ha tenido que traducirla del inglés y del francés.

Merino muestra una pastilla de jabón.| Ical.

Su intención es lograr la información necesaria para poder justificar mediante la elaboración de informes por qué pide ayudas. Ha viajado a la sede de la propia institución y a Ucrania y recuerda cómo, para quienes le acompañaron, "sobran los informes" después de ver aquello.

En 2004, Merino conoce ‘Ven con nosotros’, la ONG que se encarga de traer cada verano a niños ucranianos a Castilla y León, y a partir de ese año comienzan a llegar a Salamanca, donde varias familias se ofrecen a pasar junto a ellos unas vacaciones diferentes.

El tesón de este salmantino ha propiciado la llegada de casi 30 jóvenes ucranianos que pasan "de estar en un orfanato sin saber por qué están allí, a integrarse en familias que les cuidan y con los que aprenden a conocer un poco más de mundo". Asegura que se siente bastante más ‘lleno’ desde que colabora con el problema de los afectados por Chernobil y que su vida ha dado un giro sobre todo por conocer in situ el problema "y haber aprendido ciertas cosas de los genios del laboratorio". Afirma que todo lo que hace es "en honor a la justicia y al derecho a la vida de tantas familias y miles de niños".

Alberto recuerda cómo, en un primer momento, la ayuda procedente de Salamanca fue la primera que llegó desde España. Hoy, "por suerte", son ya varias las instituciones y ayuntamientos comprometidos con el sufrimiento de los afectados por la ingente liberación de multitud de isótopos aquel trágico sábado de abril.

A través de la ‘Asociación benéfica de ayuda a enfermos de Chernobil’ fundada por él, Alberto canaliza el apoyo prestado a Ucrania y Bielorrusia y agradece el apoyo de los clientes de su bar, donde su idea de fabricar el jabón solidario "ha tenido una gran aceptación". Precisa, además, que "es una buena forma de reaprovechar grasa animal de primera calidad".

Como buen fabricante, Merino destaca las virtudes de su producto al señalar que "es bastante bueno y no produce alergias" y muestra su satisfacción por los buenos resultados de una idea pensada "para no arriesgar invirtiendo en objetos que después podrían no venderse".

Mejoría rápida Los resultados de las mediciones de cada niño antes y después de tomar el producto que fabrica el instituto BELRAD son incontestables. La mejoría inicial es la cardiovascular "pero da espanto ver los miles de becquerelios (la unidad que mide la actividad radioactiva) que tienen los niños de ciertas aldeas y otros muchos con más de 300", precisa Alberto Merino que matiza que "con 25Bq de cesio ya empiezan a tener problemas cardiovasculares ya que ese isótopo radioactivo se adhiere especialmente al músculo cardíaco, páncreas, riñones…". De hecho se han dado casos de niños incapacitados para viajar porque a muy corta edad han sufrido fuertes anginas de pecho e, incluso, infartos.

Revela Alberto que BELRAD desplaza por Bielorrusia de forma gratuita ambulancias con sillones detectores de radiactividad y estaciones medidoras para que la población analice los alimentos que quiera y averigüen qué zonas tienen más contaminación. Los niños son su principal objetivo, "ya que aún tomando la misma comida que sus padres, al tener menos peso, los becquerelios que ingieren les supone una mayor concentración". "Esto hace que la mortalidad infantil sea aún mayor", lamenta.

La financiación impulsada por las ventas del jabón que Alberto fabrica permite que los niños reciban formación para reducir la radiactividad de los alimentos antes de ingerirlos. "Se les enseñan ciertos trucos que los especialistas ya tienen archidemostrados como, por ejemplo, que nunca deben tomar la nata de la leche porque acumula mucho más cesio que la parte líquida". Una labor preventiva y una ayuda que este hostelero comprometido considera "un honor". La colaboración se complementa con los viajes a España de los chicos, donde "sanean su organismo".

Mientras sigue recogiendo cada semana los residuos para mantener viva la "magia" de una tradición familiar capaz de convertir los deshechos en jabón, Alberto sueña con una mayor implicación de los gobiernos y organismos internacionales "que no deben abandonar a las poblaciones de las catástrofes cuando dejan de ser noticia", y suspira por que algún día las Universidades de Minsk y Salamanca puedan firmar un convenio de colaboración que multiplique tanto la ayuda como su repercusión. Hasta que ese día llegue, este modesto salmantino poco amigo de figurar y amante del trabajo en silencio, seguirá removiendo semana tras semana su caldero de ilusiones para ver cada verano cómo sus sueños de un mundo mejor crecen al ritmo de los chicos que a orillas del Tormes van recuperando la sonrisa gracias al tesón de gente como él.

Ucrania conmemora 23º aniversario de catástrofe de Chernobil

 Ucrania rendía homenaje la noche del sábado al domingo a las víctimas de la catástrofe nuclear de Chernobil, 23 años después del peor incidente nuclear civil de la Historia.

"Conmemoramos hoy con profunda tristeza a estos héroes que lucharon contra el elemento nuclear que se sacrificaron por nosotros y por nuestros hijos", declaró el presidente Viktor Yushenko en una declaración difundida por su servicio de prensa.

Un centenar de ucranianos, incluido el jefe del Estado y otros altos responsables nacionales depositaron coronas de flores por la noche delante de un monumento a las víctimas de Chernobil en Kiev y prendieron velas durante un oficio religioso consagrado a esta tragedia, constató un fotógrafo de la AFP.

Varios "liquidadores" -hombres que participaron en la limpieza del lugar de la catástrofe- colocaron una larga guirnalda a base de ramas de pino alrededor del monumento. Muchos lloraban.

En Slavutich, pequeña localidad a 50 km del lugar del accidente, donde reside buena parte del personal de la central, conmemoraciones nocturnas reunieron a varios centenares de ucranianos, que depositaban ramos de flores, coronas y velas delante de un monumento en memoria de las víctimas de Chernobil.

El 26 de abril de 1986, a las 01H23 locales, el reactor número 4 de la central de Chernobil situado en el norte de Ucrania, cerca de la frontera rusa y bielorrusa, hizo explosión y contaminó buena parte de Europa, sobre todo esos tres países, entonces repúblicas soviéticas.

Más de 25.000 "liquidadores" de la catástrofe, esencialmente rusos, ucranianos y bielorrusos que efectuaron varias labores, entre ellas la construcción de un sarcófago para cubrir el reactor accidentado, perdieron la vida, según estimaciones oficiosas.

Oficialmente, sólo en Ucrania 2,3 millones de personas, incluidos 220.000 liquidadores, se considera que "han sufrido las consecuencias de la catástrofe".

Un total de 4.822 ucranianos, niños o adolescentes en el momento de la catástrofe, fueron operados entre 1986 y 2007 de cáncer de tiroides, la consecuencia más evidente de la radiación, según un último balance del Ministerio de Sanidad.

La central de Chernobil, que seguía produciendo electricidad con un último reactor, fue cerrada en diciembre del 2000. Pero con su sarcófago agrietado que cubre unas 200 toneladas de magma radioactivo compuesto por combustible nuclear, sigue representando una amenaza constante.

Las autoridades han reforzado esta vieja capa de hormigón, realizada rápidamente después de la catástrofe.

Financiada con donaciones internacionales, la construcción de un nuevo sarcófago de acero para recubrir la vieja instalación empezará a finales del 2009 o principios de 2010 para concluir en 2012, por el consorcio Novarka que reúne a los grupos franceses Bouygues y Vinci.

Dos complejos de procesado de residuos radioactivos sólidos y líquidos y un depósito destinado al almacenamiento de combustible nuclear usado deben construirse en la zona contaminada alrededor de Chernobil en los próximos años.