Italia confirmó su interés en organizar la Eurocopa de fútbol de 2016, según publicaron hoy los medios italianos.
El presidente de la Federación Italiana de Fútbol (FIGC), Giancarlo Abete, dijo que el gobierno italiano ya dio su aprobación para presentar la candidatura.
La FIGC comunicará oficialmente su interés a la Unión Europea de Fútbol Asociado (UEFA) el lunes, cuando expira el plazo.
Italia espera tener éxito en esta ocasión, después de fracasar en su anterior intento de organizar la Eurocopa de 2012, que se celebrará en Ucrania y Polonia.
Abete dijo que todavía no se han discutido los aspectos económicos con el gobierno, ya que el primer paso sólo consiste en mostrar el interés de la candidatura a la UEFA.
"Los procedimientos han cambiado respecto al anterior proceso de selección para la sede de la Eurocopa de 2012. En esta ocasión no es necesario que los países interesados entreguen desde el principio un dossier completo, sólo hay que mostrar el interés en organizar el evento y entregar alguna información inicial", dijo Abete.
"La UEFA hará público el 1 de abril una lista (de aspirantes). El dossier se tendrá que presentar el 15 de febrero de 2010 y la UEFA tomará la decisión final el 27 de mayo del mismo año", explicó.
Italia se mostró desconcertada cuando la UEFA asignó la organización de la Eurocopa de 2012 a la candidatura de Polonia y Ucrania, pero Abete dijo que esta vez será diferente.
"Puede haber dos elecciones políticas diferentes", dijo el presidente de la FIGC respecto a la anterior y frustrada propuesta.
"Una inversión en un país tradicional o abrirse por primera vez a Europa del este, como ocurrió en aquella ocasión, a pesar de que Italia presentó un mejor dossier".
Hasta ahora, sólo Francia presentó su candidatura oficialmente. Suecia-Noruega también anunciaron una sede conjunta, mientras que Turquía, Grecia, Hungría, Rumania, Rusia e Italia han mostrado interés.
El domingo, Escocia y Gales abandonaron sus intenciones de presentarse, aludiendo problemas económicos. La decisión de la UEFA de ampliar de 16 a 24 las selecciones participantes en la fase final de la Eurocopa de 2016 hace que los costes sean prohibitivos, según ambas federaciones.
miércoles, 4 de marzo de 2009
Italia confirma su interés en organizar la Eurocopa de 2016
Ucrania rechaza acoger menos partidos que Polonia en la Eurocopa 2012
El presidente ucraniano, Víctor Yushchenko, rechazó hoy la posibilidad de que durante la Eurocopa de 2012, que organizarán conjuntamente Polonia y Ucrania, se celebren más partidos en los estadios polacos que en los recintos ucranianos, tal y como se ha sugerido recientemente.
La crisis financiera internacional se está cebando especialmente con Ucrania, lo que podría impedir que varias ciudades consigan ultimar los preparativos para acoger encuentros en el torneo de fútbol.
Ésta es la razón por la que cada vez toma más fuerza la idea de la que la mayoría de estos partidos se disputarían en Polonia, donde la garantía de los fondos europeos hace que los efectos de la crisis se mitiguen, tal y como explicó en una reciente entrevista con Efe el responsable de la sociedad pública polaca responsable de coordinar los trabajos para la Eurocopa, Marcin Herra.
"Kiev no permitirá un reparto desigual de las ciudades sede de el campeonato de fútbol de 2012", dijo Yushchenko, quien defiende el proyecto original en el que los partidos se disputarán por igual en ambos países, aunque antes las ciudades ucranianas tendrán que superar el examen de la UEFA.
Ésta será la primera Eurocopa que se celebre en la antigua Europa del Este desde la caída del muro de Berlín lo que ha provocado desde el principio críticas por la falta de infraestructuras en Polonia y Ucrania y el lento avance de las obras para la construcción de los estadios que albergarán el evento.
El retraso en los trabajos llevó al presidente de la UEFA, Michel Platini, a advertir a los organizadores de que podrían perder la organización si no asumían sus responsabilidades a tiempo.
El Parlamento ucraniano aprueba una moción para destituir al ministro de Exteriores
250 diputados de los 450 que componen la Rada Suprema se han pronunciado a favor de esta iniciativa.
Pro-occidental y partidario de la adhesión de Ucrania en la OTAN, el futuro de Vladímir Ogrizko queda ahora en manos del presidente, de quien se considera un fiel aliado. Su nombramiento o remoción es prerrogativa de Victor Yushenko, quien ha considerado el voto del Parlamento de “infundado e inoportuno”.
Ogrizko ha sido muy criticado por el enfriamiento de las relaciones entre Kiev y Moscú, y por su gestión de la disputa sobre las fronteras del Mar Negro, mantenida con Rumanía.
En el ojo del huracán la Isla de las Serpientes y sus importantes reservas de hidrocarburos.
Un caso que ha llegado a la Corte Internacional de Justicia. El fallo del Tribunal, dictado el pasado mes de febrero, cede gran parte de los derechos de explotación de los hidrocarburos a Buscarest. Un fallo percibido como un fracaso por la prensa ucraniana.
Integrar a Rusia
La crisis llega hasta Chernobil
La OTAN restablecerá el jueves relaciones formales con Rusia
La OTAN anunciará el jueves que restablece sus relaciones formales al más alto nivel con Rusia, seis meses después de haberlas interrumpido debido al conflicto ruso-georgiano, dijeron este miércoles diplomáticos de la Alianza Atlántica.
"La renaudación de las relaciones formales con Rusia se decidirá el jueves", indicó a AFP un diplomático.
"Es la base del compromiso político al que hemos llegado. Hay un acuerdo de principio" entre los aliados, confirmó otro diplomático.
Ese "compromiso" consiste en que los ministros de Relaciones Exteriores de la Organización del Tratado del Atlántico Norte (OTAN) anuncien el jueves la celebración, en las próximas semanas, de una sesión extraordinaria del consejo OTAN-Rusia a nivel ministerial.
El jueves por la tarde, se reunirán con sus homólogos de Ucrania y de Georgia, dos ex repúblicas soviéticas que aspiran a sumarse a la Alianza Atlántica, pese al rechazo categórico de Moscú.
Ucrania rehúsa comentar expulsión de su diplomático desde Rumania
Kiev, 4 de marzo, RIA Novosti. El Ministerio de Asuntos Exteriores de Ucrania rehúsa comentar la supuesta expulsión de un diplomático ucraniano desde Rumania, a raíz de un escándalo de espionaje.
"No comentamos por ahora esta información", declaró hoy un portavoz de la cancillería.
Diversos medios noticiosos reportaron anteriormente que en Bucarest fueron arrestados un militar rumano y un ciudadano búlgaro, por su presunta implicación en un caso de espionaje. Se sospecha que el militar traspasaba a su cómplice mapas, datos de radares y otra información clasificada que el búlgaro, por su parte, entregaba a un funcionario de la embajada ucraniana.
Según los datos no oficiales, el diplomático ucraniano fue expulsado desde Rumania y el presidente de este país, Trajan Basesku, hasta canceló la visita que tenía previsto realizar a Ucrania los días 25 y 26 de febrero pasado
Unos enmascarados se hacen con el control de las oficinas centrales de Naftogaz
Un grupo de hombres enmascarados y uniformados se hizo hoy con el control de las oficinas centrales de la empresa gasística estatal Naftogaz en la capital ucraniana, informó el canal 5 de la televisión.
Según el medio, que citó a empleados de la compañía, las personas que irrumpieron en el edificio podrían pertenecer a las unidades especiales Alfa.
Ucrania pide financiamiento en euros de BCE para Europa oriental
PARIS (Reuters) - El Banco Central Europeo (BCE) debería ofrecer acceso al financiamiento en la moneda común a los países fuera de la zona euro, dijo la primera ministra de Ucrania Yulia Tymoshenko en una columna en un diario, advirtiendo contra una nueva "cortina de hierro" en Europa.
"No deberíamos permitir que el euro se convierta en una cortina de hierro que consigne a los no miembros (de la zona euro) a una zona de alto riesgo donde los inversionistas no se animan a entrar", escribió en una columna en el diario francés Le Figaro, que fue publicada el miércoles antes de una reunión con el presidente Nicolas Sarkozy.
Ucrania ha recibido ayuda del Fondo Monetario Internacional para aliviar su crisis económica pero el Fondo aún no libera su último tramo de financiamiento debido a ciertas diferencias con Kiev.
Observando que la Reserva Federal de Estados Unidos había abierto líneas de "swaps" cambiarios ofreciendo acceso a dólares a naciones como Brasil, México, Singapur y Corea del Sur, Tymoshenko dijo que en Europa se debería considerar un arreglo similar.
"El Banco Central Europeo debería considerar la posibilidad de ofrecer este tipo de facilidad a los países europeos fuera de la zona euro, para hacer más fluidos los intercambios comerciales", dijo la jefa de Estado.
El BCE ya está ofreciendo acceso a liquidez en euros a los bancos centrales de Dinamarca, Polonia y Hungría. Todas esas naciones están fuera de la zona euro, pero, a diferencia de Ucrania, sí son miembros de la Unión Europea.
Los servicios secretos ucranianos registran la sede de Naftogaz
Los servicios secretos ucranianos llevaron a cabo esta mañana un registro en la sede de la compañía gasística estatal Naftogaz Ukrainy, en la que se incautaron de numerosos documentos como parte de una investigación que apunta a la apropiación de 6.300 millones de metros cúbicos de gas por parte de algunos cargos de la empresa.
La portavoz de los servicios secretos ucranianos (SBU), Maryna Ostapenko, dijo que todo el mundo en la compañía conocía la investigación que se estaba llevando a cabo y confirmó que este miércoles un grupo de investigadores estaba retirando la documentación.
Según el jefe adjunto del SBU, Valeri Joroshovski, que en ese momento declaraba en la Rada Suprema (Parlamento), "hay un grupo de altos cargos que incluye a miembros de la dirección del Gobierno que efectuó una operación bastante ilegal". "Considero que este es un tema que debe ser examinado en la Rada", dijo Joroshovski, quien valoró el delito en 7.500 millones de grivnas (880 millones de dólares).
Se quejan de las formas
la operación ha sido criticada por los miembros de la compañía ya que los agentes del SBU iban con el rostro tapado y llevaban armas. "Desconocidos entraron en la sede de la compañía. Saltaron por encima de los torniquetes y no presentaron ningún tipo de documento", dijo un portavoz de Naftogaz, citado por el diario digital Korrespondent.net.
El jefe de prensa, Valentín Zemliansksi, dijo que "decenas de efectivos con el rostro cubierto y armados se encuentran en el despacho de (Ígor) Didenko", el presidente en funciones de Naftogaz. "No se han presentado", dijo Zemlianski a la agencia rusa RIA-Nóvosti al contestar a la pregunta de a qué servicios pertenecían las personas que habían irrumpido en las oficinas de Naftogaz.
Acuerdos con Gazprom
El SBU podría estar investigando un contrato que la empresa estatal firmó con la rusa Gazprom, según un portavoz de Naftogaz. Serhiy Davydenko, jefe de los servicios legales de la empresa ucraniana, dijo esta mañana a la prensa que esperan que devuelvan pronto los originales porque si no la empresa no podrá suministrar sus servicios a una cartera importante de clientes.
"Lo más terrible es que estas acciones pueden influir en el proceso de suministros y tránsito de gas, así como en las relaciones financieras entre Naftogaz y Gazprom", dijo Zemlianski. Dicho acuerdo, sirvió para desbloquear la guerra que ambos colosos gasísticos se declararon a principios de año.
Dicho conflicto dejó durante trece días sin gas natural a millones de europeos. La UE tuvo un papel clave en la solución.
Ridículo
Zemlianski dijo que en el momento en el que los agentes entraron en el edificio, Didenko se encontraba en las oficinas del Secretariado de la Presidencia, donde tenía prevista una reunión con el jefe del Estado, Víctor Yúschenko.
El presidente de la Rada Suprema, Vladímir Litvin, calificó de "asalto" la acción de los servicios secretos y los diputados exigieron ponerle fin para no convertir al país en el hazmerreír del mundo.
Por Ucrania pasa cerca del 80 por ciento de las exportaciones rusas de gas natural a Europa.
lunes, 2 de marzo de 2009
Multimillonario ucraniano pagó rescate por el barco "Faina" con carros de combate a bordo
"El presupuesto republicano no recoge la partida ‘gastos en liberación de rehenes' por lo que era necesario reunir el dinero recurriendo a fondos extrapresupuestarios. En mi condición de coordinador de operación especial, solicité ayuda a los empresarios nacionales muy comprometidos en proyectos de beneficencia", explicó Baloga y agregó que el "grueso de los gastos en el pago de rescate (varios millones de dólares) asumió Víctor Pinchuk".
Según los datos oficiales, por la liberación del "Faina" a primeros de febrero de 2009 se pagó un rescate de 3,2 millones de dólares, mientras medios de prensa dieron la cifra próxima a 4 millones.
Pinchuk es uno de los hombres más ricos de Ucrania. La revista Forbes calculó en 5 mil millones de dólares su fortuna en 2007. El empresario ucraniano es uno de los principales patrocinadores de la fundación del ex presidente de EEUU, Bill Clinton.
Piratas somalíes secuestraron el 25 de septiembre de 2008 el carguero "Faina", que transportaba 33 carros de combate T-72, misiles antiaéreos, lanzagranadas y municiones, vendidos a Kenya por Ucrania. A su bordo se encuentraban 17 ciudadanos de Ucrania, tres ciudadanos de Rusia y un letón. El capitán Vladímir Kolobkov, ciudadano de Rusia, murió a causa de un ataque al corazón. Inicialmente los piratas exigieron un rescate de 8 a 20 millones de dólares, según diversas fuentes, y amenazaron con matar a los rehenes si se decidía realizar una operación con empleo de armas para liberarlos. Los pitaras abandonaron el navío el 4 de febrero de 2009, al recibir el rescate. Los marineros liberados llegaron por aire a Kíev el 13 de febrero.
В Росії вийшли книги про війну РФ з українськими "помаранчевими"
|
 |  |
В Росії вийшло у світ кілька книг, в яких описується крах незалежності України та україно-російська війна. Так, видавництво "Фоліо" видало книгу Максима Калашнікова "Незалежна Україна. Крах проекту". В інтернет-магазинах твір можна знайти в рубриці "Публіцистика", пише сьогодні "Українська правда".
В анотації до книги автор стверджує, що сучасна Україна "розколюється, наростають суперечності між Заходом і Сходом, і якщо цей процес не зупинити, то Україну може очікувати сумна доля Югославії".
"Десятиліття Радянської влади в голови школярів і студентів вбивали тезу про братні східнослов'янські народи - українців та росіян. Однак, шановний читачу, якщо українці - це окремий народ, то тоді спробуйте відповісти на кілька простих запитань. Наприклад, коли з'явився на світ цей "інший", неросійський народ? Де він виник? Коли переселився на землі Київської Русі? Якою мовою він говорив? Ті відповіді, які нам пропонують українські національно-стурбовані діячі, у кращому випадку викликають сміх", - пише Калашніков.
У продажу також з'явилися книги російських авторів з серії "Війна на порозі", написані у стилі "фентезі", в яких описуються військові дії на території сучасної України.
Так, у книзі Георгія Савицького "Поле бою - Україна. Зламаний тризуб" автор пише про те, як "помаранчеві" нацисти розв'язують в Україні громадянську війну".
"За допомогою "миротворчого контингенту" НАТО, під прикриттям американської авіації та бронетехніки західноукраїнських каратель с тризубом на погонах починає винищувати російськомовне населення, стираючи з лиця землі цілі міста", - йдеться в анотації до книги.
"Все Лівобережжя, Крим і Новоросія піднімаються проти окупантів. Росія допомагає бійцям Опору новітнім озброєнням, добровольцями і військовими радниками. Вони зламають проклятий бандерівський тризуб! Вони покажуть натовським "яструбам" кузькіну мать! Поле битви - Україна! Це є наш останній і рішучий бій", - пише автор.
У книзі Федора Березіна "Війна 2010. Український фронт" автор також переносить військові дії на територію сучасної України.
"Третя світова війна на порозі! Світова пожежа почнеться в Україні. Збройний конфлікт, що спалахнув у Криму, загрожує перекинутися на всю Європу. І Росії не залишитися осторонь вирішальних подій. Головним фронтом майбутньої війни стане Український фронт", - йдеться в анотації до книги.
У книзі "Російсько-українські війни" автор Олександр Сєвєр пише про те, як "захопивши владу в Україні, "помаранчеві" проводять відверто русофобську, провокаційну, ворожу по відношенню до Росії політику".
"Офіційна київська пропаганда фактично натравлює українців на росіян, безбожно переписуючи історію, представляючи минуле наших народів як безперервну низку російсько-українських воєн. З цією прозахідної русофобською Україною ми не раз воювали в минулому. І якщо вона переможе, якщо "помаранчеві" втримаються при владі - не виключено, що доведеться воювати і в майбутньому", - йдеться в анотації до книги.
При цьому автор стверджує, що ця книга - "кращі ліки від ілюзій і повторення минулих помилок".
"Це - гірка розповідь про братовбивчі російсько-українські війни минулих століть. Це - правда про руйнівника слов'янського братства, про головних ворогів справжньої України та Росії: від зрадника Мазепи до петлюрівців і бандерівців, від українських націоналістів XIX століття, які переписали начерно історію братніх народів, до нинішніх "помаранчевих" фашистів", - йдеться в анотації.
Примітно, що не зважаючи на все вище написане, за даними останнього опитування, переважна більшість українців добре ставляться до Росії, велика ж частина росіян настроєні до України негативно.
Порівняльний аналіз даних опитувань показують, що ставлення до Росії в Україні набагато краще, ніж до України в Росії. Понад 90% українців позитивно настроєні до Росії, причому за рік це ставлення навіть дещо покращилося (з 88% до 91%), невелика кількість тих, хто негативно ставиться до Росії у 2008 році (7%) зменшилося до 5%.
Ситуація в Росії повністю протилежна: там позитивне ставлення до України зменшилося з 55% у 2008 році до 29% у 2009, а негативне зросло практично удвічі - з 33% до 62%.
Таким чином, зараз погано ставляться до Росії в Україні 5% опитаних, а в Росії до України - 62%.
Росія пропонує Україні укласти угоду про спільне запобігання НС у місцях дислокації ЧФ РФ
Росія пропонує Україні укласти міжурядову угоду про взаємодію в питаннях запобігання надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків у місцях дислокації Чорноморського флоту РФ на території України.
Про це повідомив сьогодні на брифінгу керівник прес-служби Міністерства закордонних справ Василь Кирилич, інформуючи про підсумки робочої зустрічі українських і російських експертів з обговорення питань, пов'язаних з функціонуванням ЧФ РФ і його перебуванням на території України, яка відбулася в Києві 25-26 лютого, передає УНІАН.
За словами Кирилича, позитивним є те, що укладення цієї угоди на міжурядовому рівні дозволить врегулювати весь комплекс можливих проблемних питань і дасть правові підстави для включення до його тексту положень, що стосуються проведення інспекцій військових об'єктів, в яких зберігаються вибухові й хімічні речовини.
Керівник прес-служби МЗС повідомив, що на зустрічі сторони також обговорили концептуальні основи розробки угоди про дії сторін у разі загрози виникнення кризової ситуації, зв'язаної з використанням об'єктів ЧФ РФ, що дислокуються на території України.
Проте, зазначив Кирилич, конкретних результатів у розробці угоди не було досягнуто.
Відповідно до угоди між двома країнами, підписаної 28 травня 1997 року, ЧФ РФ базується на території України до 2017 року. Передбачалося, що цю угоду можна буде автоматично продовжувати на подальші п'ятирічні періоди, якщо одна із сторін письмово не повідомить партнера про інше не пізніше, ніж за один рік до закінчення терміну дії документу. Влада України останнім часом вживає заходів, зокрема законодавчого характеру, про неухильне виведення ЧФ в травні 2017 року.
Влада України останнім часом вживає заходів, зокрема законодавчого характеру, про неухильне виведення ЧФ в травні 2017 року. Так,відповідний законопроект доручив розробити уряду президент Ющенко. Перебуваючи в кінці травня з візитом в Канаді, він підтвердив свою позицію і висловив переконання, що до моменту вступу країни до НАТО Севастополь перестане бути місцем базування російського Чорноморського флоту.
Варто додати, що перебування ЧФ РФ у Криму може мати негативні наслідки для України. Міністр оборони України Юрій Єхануров ранішезаявляв, що дана ситуація стає дестабілізуючим фактором не тільки для України, але й для безпеки всього Чорноморського регіону. Тому, що базування Чорноморського флоту Росії в Криму в умовах відсутності дієвих механізмів запобігання його залучення до бойових дій проти третіх країн веде до втягування України в збройні конфлікти.