У православних і греко-католиків розпочався 40-денний Великий піст

З цього понеділка у православних християн і греко-католиків починається Великий піст. Це найсуворіший і найтриваліший із чотирьох багатоденних постів Православної церкви.

У християнській традиції Великий піст триває 40 днів. Такий термін, по-перше, вважається "десятиною року", яку віддають Богові, по-друге - нагадує про сорокаденний піст Ісуса Христа, який Спаситель провів у пустелі, готуючись до проповіді. Відразу після Великого посту, перед Великоднем, настає Страсна седмиця - особливо суворий пісний період на згадку про хресні страждання Спасителя.

Найсуворіший тиждень Великого посту - перший. У понеділок і вівторок церковний статут наказує повністю утриматися від їжі. У решту днів посту віруючим рекомендовано не споживати м'ясо, яйця й молочні продукти. Навіть олію додають у їжу тільки в суботу, неділю й на великі свята. А в перший день посту - Чистий понеділок і останній - Страсну п'ятницю рекомендується взагалі нічого не їсти.

Рибу дозволено у свята Благовіщення і Входу Господня до Єрусалиму (Вербна неділя), риб'ячу ікру - в Лазареву суботу, інші ж морепродукти можна споживати у будь-який час. У свята й вихідні дозволено також випити трохи вина.

Послаблення в посту дозволяються людям літнього віку, хворим, маленьким дітям, вагітним і жінкам, що годують груддю, мандрівникам, тим, хто служить в армії, й в'язням.

У той же час головна мета посту - не просто утримуватися від їжі й розваг, а й очиститися від гріха й пристрастей. Піст можна розглядати як гарний привід відмовитися від усіляких залежностей: кави, цигарок.

Великий піст і Страсна седмиця завершуються головним святом року - Великоднем.

Великим піст змінює попереднє свято - Масницю. Вчора у всіх великих парках Києва відбулися Масничні гуляння. За "останніми" млинцями, медом і розвагами більшість киян вирушили до музею Пирогове. Дістатися до місця було непросто, охочих посвяткувати зібралося багато - затор починався за декілька кілометрів від входу, пише "Сегодня".

Багато хто кидав автомобілі посеред дороги і йшов пішки. "Я у заторі простояв півтори години, - нарікав водій Володимир Стеценко, - а від машини до музею ще півгодини по полю болото місив!"

У Пироговому розважали народними піснями, музеєм ходили процесії з бабусь в українських костюмах, які грали на сопілках, тріскачках, бубнах, співали частівки. Також старенькі ловили неодружених, прив'язували їм до ноги колоду, і для того, щоб вивільнитися з чіпких рук бабунь, хлопцям доводилося відкуплятися грошима - від двох до двадцяти гривень. Через мокру погоду під ногами у в охочих посвяткувати було справжнє болото, через це майже ніхто не танцював. Зате каталися на санях і перетягали колоду.

Цього року в музеї було досить мало сувенірів - якщо рік тому тут кроку не можна було ступити, щоб не наштовхнутися на "точку" з "народним промислом", то вчора таких точок було не більше десяти.

Традиційно продавали вироби з соломи - ангелочків, дзвіночки і зірочки (все по 20 гривень), які, за словами продавця, оберігають від нещасть і злих духів. Також продавали глиняні горщики й вази від 90 грн, щоправда, їх мало хто купував. Зате із задоволенням розбирали глиняні свистульки по 15 гривень. Було й кілька лотків з вишиванками (від 190 гривень до 400) і теплими хустками, але біля них покупців майже не було.

Товкся народ біля точок з різноманітною їжею - окрім млинців з ікрою, сиром і варенням (від 10 гривень), продавали шашлики, бутерброди з салом, солоні огірки, козацький куліш. Пили мед, самогон і гаряче вино.